Ірпінська загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №14 Ірпінської міської ради Київської області

Про нас

Ірпінська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 14

Школа — велика дитяча країна,

В ній відкривається білий наш світ.

Тут пізнає себе кожна дитина

І відправляється звідси в політ.

 

В одному із мальовничих куточків селища Гостомель знаходиться Ірпінська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 14, що має славну історію, давні традиції та сучасні тенденції в організації освітнього процесу.

Історія освіти Гостомельщини бере свій початок від 1900 року. Цього року було відкрито першу двокласну земську школу, де навчалося 170 учнів. На місці нинішньої ЗОШ № 14 до Великої Вітчизняної війни стояла льотна військова частина. Вона була невелика, особовий склад розміщувався у кількох казармах. Діти навчались у селищі Гостомель. Після закінчення Великої Вітчизняної війни льотна частина повертається на місце своєї попередньої дислокації .

Постає необхідність відкриття школи для дітей військовослужбовців. Командування військової частини виділяє під школу частину будинку, в якому розміщувалася військова медично-санітарна частина. І тільки значно пізніше, на початку 50-х років, весь будинок було віддано школі. Але подія 1 вересня 1946 року стала знаменною для всіх жителів містечка: була відкрита початкова школа. З початку свого існування вона довго функціонувала як малокомлектна. Працювало у школі два вчителі. Після закінчення початкової школи діти військовослужбовців здобували подальшу освіту, як правило, у Київській середній школі № 40. Автотранспортний зв’язок військового містечка з Гостомелем, Ірпенем, Києвом був відсутній.

Із 1 вересня 1951 року школа одержує статус семирічної, а з 1960 року, відповідно до реформи, школа існує як Гостомельська восьмирічна політехнічна трудова школа з російською мовою навчання. Директором був призначений Єрмашов П.М.

З вересня 1951 року починає працювати у школі вчителем історії та географії Євсігнєєва В.В. У1953 році її призначають директором школи. Цій нелегкій посаді віддала Віра Василівна 22 роки свого життя. У період з 1956 по 1958 рік кількість учнів у школі неухильно зростає. У 50-х роках постає питання про закриття восьмирічної школи як нерентабельної. Так тривало до початку 70-х років. На 1 вересня 1962 року в школі навчається 90 учнів. Наповнюваність класів від 5 до 16 учнів. У школі працює 13 учителів. Школа працює у дві зміни до кінця 1988-1989 навчального року. Великого значення надавалось військово-патріотичній, спортивно-масовій роботі з учнівською молоддю.

У 1967 році , у зв’язку з упорядкуванням адміністративного поділу, селище Гостомель перейшло до міста Ірпеня. Відповідно і школа перейменована в Ірпінську восьмирічну школу № 14. Період з 1963 до 1974 року у школі навчається від 80 до 90 учнів. Поступово збільшується кількість учнів у школі. У 1974 – 1975 навчальному році навчається у школі 116 учнів, а у 1979 – 1980 навчальному році – 208 учнів.

З лютого 1976 року першим завучем школи призначено Харкевич (Забарило) О.П., яка пропрацювала на цій посаді 19 років.

З 1 вересня 1975 року директором школи працює Сінчук Я.Я., учитель фізики за фахом, талановитий педагог, мудрий керівник. За 11 років роботи на посаді директора Сінчук Я.Я. результативно пов’язував проблеми навчально-виховного процесу та будівництва нової школи.

У школу 1 вересня 1986 року приходить новий директор – Ситницька В.І. У 1988 році було отримано дозвіл на виконання робіт по будівництву нової школи, яку будували військові будівельники 70-го УНР Київського Червонопрапорного військового округу. Двоповерхова школа на 489 місць була відкрита 1 вересня 1989 року. Їй надано статус середньої школи.

У 1992 році на загальношкільних батьківських зборах було вирішено переважною більшістю голосів підняти клопотання перед відповідними інстанціями про переведення школи на українську мову навчання.

Сьогодні Ірпінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 14 Ірпінської міської ради Київської області – є навчальним комунальним закладом територіальної громади м. Ірпеня.

На даний час у школі діє музей музей бойової слави, а музей школи та музей селища Гостомель, тимчасово не працює за браком приміщення.

Залучення учнів до музейної діяльності позитивно позначається на вихованні у них почуття патріотизму, та розвиткові їх національної самосвідомості, дбайливого ставлення до історії, культури та навколишнього середовища, виробленні в них навичок дослідницької роботи.  

Була проведена величезна робота учнів, батьків, вчителів по вивченню історії рідного краю. І як результат – урочиста церемонія відкриття музею історії селища, що відбулася 25 травня 1994 року і присвячена 500-річчю заснування селища Гостомель.

Найдорожча скарбниця нашого народу – це його пам’ять. Ось чому робота учнівського і педагогічного колективу спрямована на те, щоб учні виховувалися на бойових і трудових традиціях старших поколінь, глибоко знали історію рідного краю, були зацікавлені в тому, щоб зберегти і для себе, і для нащадків її світлі і чорні сторінки. 

Учні школи також зібрали матеріали про героїчну історію рідного краю, бойові і трудові подвиги людей селища на фронтах війни та в тилу. Шкільні традиції, пов’язані з військовою частиною, беруть свій початок ще з повоєнних років. Багато поколінь учнів зросло і зміцніло в туристських походах, веселих змаганнях, показало свої знання і здібності в різноманітних олімпіадах та вікторинах, продемонстрували свою виправку в конкурсах пісні і строю. Але всі ці та багато інших заходів ніколи не обходились без участі  нашої славетної військової частини А 0565. Адже тут працювали  батьки учнів, і їм теж цікаво дізнатися про життя своїх дітей, про їх досягнення та успіхи. Усі шкільні свята стали рідними і для військових. А на свята в частині завжди запрошувалися школярі, які обов’язково  вітають своїх рідних та знайомих, показували  їм концерт своїми силами. Учні завжди ретельно готуються до зустрічі з воїнами частини, батьками, знайомими, адже тут їх люблять.

Свята і будні, відпочинок і праця об’єднували школу і військову частину. Між старшокласниками і воїнами частини часто проводилися спортивні змагання. Тепер нам усім дуже не вистачає спільних свят та зустрічей з військовими, адже з листопада 2013 року в/ч А 0565 розформували та перевели до інших місць служби.

На даний час налагоджена співпраця між Ірпінською ЗОШ І – ІІІ ст. № 14 та в/ч 3018 Національної гвардії України. Спільна робота сприяє посиленню національно-патріотичного виховання майбутніх захисників Вітчизни.

Найдорожча скарбниця нашого народу – це його пам’ять. Ось чому робота учнівського і педагогічного колективу спрямована на те, щоб учні виховувалися на традиціях старших поколінь, глибоко знали історію рідного краю, були зацікавлені в тому, щоб зберегти і для себе, і для нащадків її світлі і чорні сторінки. 

Тісний зв’язок підтримує школа з ДНЗ «Первоцвіт», що забезпечує наступність навчання і виховання дітей. Проблема наступності ґрунтується на створенні умов для реалізації в педагогічному процесі дитячого садка та школи єдиної, динамічної, перспективної системи виховання та навчання для продовження вчителями фізичного, психічного, соціального, мовленнєвого розвитку дитини, який забезпечує дошкілля.

Для того, щоб усім було затишно та комфортно у школі, кожного року проводиться ряд необхідних робіт по комплектації та облаштуванню закладу освіти.

Немало допомагає школі Гостомельська селищна рада. Щоразу відчувається підтримка щодо ремонтних робіт, придбанні матеріальних цінностей, а також кожного року на свято останнього дзвоника для учнів-переможців олімпіад та конкурсів від селищної ради обов’язковим є вітання з відповідними преміями, найталановитіші ж учні отримують одноразову премію від селищного голови.

У 2019-2020 навчальному році у закладі навчається 490 учнів у 19 класах. Їх навчають 30 учителів.

Історія школи – це насамперед її учні та вчителі. По-різному складалася учительська доля педагогів школи. У переважній більшості вчителями працювали й працюють дружини військових.  

З листопада 2012 року школу очолює Саблук Т. Ю. Вона продовжує традиції своїх попередників, співпрацює з селищною радою, батьківською громадськістю. Школа з кожним роком оновлюється та стає все кращою.

Хочеться назвати прізвища та імена всіх, хто очолював школу за період її існування на керівних посадах:

 

ЗАСТУПНИКИ З НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОЇ РОБОТИ:

 

Маркевич (Забарило) Ольга Петрівна

(1976 – 1992)

Захлюпаний Володимир Миколайович

(1992 – 1995)

Грищенко Любов Василівна

(1995 – 19967)

Ошкало Світлана Михайлівна

(1997 – 2004)

Цибенко Алла Петрівна

(2004 –       )

 

ЗАСТУПНИКИ З ВИХОВНОЇ РОБОТИ

 

Захлюпаний Володимир Миколайович

(1989 – 1990)

Михайлишин В’ячеслав В’ячеславович

(1990 – 1994)

Вірченко Катерина Оксентіївна

(1994 – 1995)

Карасьова Валентина Миколаївна

(1995 – 2000)

Пустова Олена Олександрівна

(2000 – 2001)

Василенко Олена Василівна

(2004 – 2006)

Саблук Тамара Юріївна

(2006 – 2012)

 

Кузнець Олена Сергіївна

(2012 – 2017)

Сокор Наталія Миколаївна

(2017-   )

 

 

У закладі освіти діє шкільна дитяча організація “Сяйво”, яка об’єднує усіх учнів школи відповідно до віку. День народження організації – 17 жовтня 1996 року. Створена вона була з ініціативи самих учнів. Девіз організації «За Батьківщину, добро, справедливість»! Організація, має свій статут, свої закони та девіз. За традицією ми приймаємо другокласників до своєї шкільної сім’ї. А учні кожного класу (3-11 класи) готують творчий звіт та подарунки (пісні, танці, сценки) для наших другокласників.

Рідна Ірпінська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 14… Стоїть вона чепурна і ніби світиться м’яким теплом своїх стін, посміхається блакитними очима вікон до шкільного подвір’я, до молодого яблуневого саду, до перехожих, до військового містечка, будинки, якого ховаються між стрункими білокорими берізками та розлогими кленами і каштанами.

Здається, лише вчора нова її будівля вперше прийняла в свої обійми галасливу дітвору, а їй уже 30 років. Ніколи не заросте стежина до шкільного порогу, не змиють її зливи, не заметуть сніги.

Ірпінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 14 – це єдина сім’я учнів, педагогів та батьків, громадськості, це храм науки, де панують дух творчості, співдружності, співпраці, взаєморозуміння.

Кожна школа, як і людина, має своє обличчя, характер, свої погляди на те чи інше явище. Якщо існує яблуко, то, звичайно, існує і дерево, на якому воно виросло. Наша школа – це дерево, на гілках якого ростуть плоди науки – його учні, які живляться мудрістю вчителів, а, виростаючи, стають справжніми особистостями, громадянами своєї держави. Ніколи не заросте стежка до шкільного порогу, не змиють її зливи, не заметуть сніги. І доки буде жити школа, доки дзвенітиме вона дитячими голосами, доти буде жити та процвітати наше рідне селище Гостомель. 

ДИРЕКТОРИ:

Євсігнєєва Віра Василівна

(1952 – 1974)

Сінчук Ярослав Якович

(1974 – 1986)

Ситницька Віра Іванівна

(1986 – 1996)

Вірченко Катерина Оксентіївна

(1996 – 2004)

Балашова Тетяна Анатоліївна

(2004 –  2012)

Саблук Тамара Юріївна

(2012 –        )

Вміст спойлера

Прозорість та інформаційна відкритість

Право на освіту в міжнародних документах із прав людини

Міжнародні документи з прав людини сформували ключові стандарти прав людини в тому числі й щодо права на здобуття освіти. Для здійснення аналізу на відповідність національного законодавства у сфері загальної освіти міжнародним документам в галузі прав людини, наводимо витяги з міжнародних договорів:

  1. Загальна декларація прав людини, проголошена ООН 10 грудня 1948 року

Стаття 26

  1. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.
  2. Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами і повинна сприяти діяльності Організації Об’єднаних Націй по підтриманню миру.
  3. Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей.
  1. Конвенція ООН про прана дитини, прийнята 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року

Стаття 28

  1. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема:
    а) вводять безплатну й обов’язкову початкову освіту;
    б) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги;
    в) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних, засобів;
    г) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей;
    д) вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.

Право на рівний доступ до освіти дітей з особливими потребами

Право дітей з особливими потребами на рівний доступ до освіти закріплене в універсальних документах з прав дитини та міжнародних документах з питань прав інвалідів. Зокрема:

  1. Конвенція ООН про права дитини, прийнята 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року

Стаття 23

  1. Держави-учасниці визнають, що неповноцінна в розумовому або фізичному відношенні дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.
  2. Держави-учасниці визнають право неповноцінної дитини на особливе піклування, заохочують і забезпечують надання, за умови наявності ресурсів, дитині, яка має на це право, та відповідальним за турботу про неї допомогу, щодо якої подано прохання і яка відповідає стану дитини та становищу її батьків або інших осіб, що забезпечують турботу про дитину.
  3. На забезпечення особливих потреб неповноцінної дитини допомога згідно з пунктом 2 цієї статті надається при можливості безкоштовно з урахуванням фінансових ресурсів батьків або інших осіб, що забезпечують турботу про дитину, та має на меті забезпечення неповноцінній дитині ефективного доступу до послуг у галузі освіти, професійної підготовки, медичного обслуговування, відновлення здоров’я, підготовки до трудової діяльності та доступу до засобів відпочинку таким чином, який призводить до найбільш повного по можливості втягнення дитини в соціальне життя і досягнення розвитку її особи, включаючи культурний і духовний розвиток дитини.

Міжнародні документи з питань прав інвалідів

     1. Декларація про права інвалідів, проголошена ООН 9 грудня 1975 року (витяг)

  1. Інваліди повинні користуватися всіма правами, викладеними у чинній Декларації. Ці права повинні бути визнані за всіма інвалідами без будь-який виключень і без розходження і дискримінації по ознаці раси, кольору шкіри, статі, мови, віросповідання, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, матеріального становища, народження або будь-якого іншого фактора, незалежно від того, чи відноситься це до самого інваліда або соціального походження, матеріального становища, народження або будь-якого іншого фактора, незалежно від того, чи відноситься це до самого інваліда або до його або її родині.
  2. Інваліди мають право на медичне, психічне або функціональне лікування, включаючи протезні й ортопедичні апарати, на відновлення здоров’я й положення в суспільстві, на освіту, ремісничу професійну підготовку і відновлення працездатності, на допомогу, консультації, на послуги по працевлаштуванню й інші види обслуговування, що дозволять їм максимально виявити свої можливості й здібності й прискорять процес їхньої соціальної інтеграції або реінтеграції. 
  1. Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів, прийняті резолюцією 48/96 Генеральної Асамблеї від 20 грудня 1993 року. (не обов’язкові до виконання, проте, як норми міжнародного права можуть дотримуватись різними країнами, слугувати основою для формування політики кожної держави-члена ООН щодо інвалідів)

Правило 6. Освіта.

Державам варто визнавати принцип рівних можливостей в області початкової, середньої та вищої освіти для дітей, молоді й дорослих, які мають інвалідність, в інтегрованих структурах. їм мають забезпечувати, аби освіта інвалідів була невід’ємною частиною системи загальної освіти. Відповідальність за освіту інвалідів в інтегрованих структурах варто покласти на органи загальної освіти. Варто забезпечити, аби питання, пов’язані з освітою інвалідів, були складовою частиною національного планування в області освіти, розробки навчальних програм і організації навчального процесу.

  1. Навчання в звичайних школах припускає забезпечення послуг перекладачів і інших належних допоміжних послуг. Варто забезпечити адекватний доступ і допоміжні послуги, покликані задовольняти потреби осіб із різними формами інвалідності.
  2. До процесу освіти на всіх рівнях варто залучати батьківські групи й організації інвалідів.
  3. У тих державах, де освіта є обов’язковою, її варто забезпечувати для дітей обох статей з різними формами і ступенями інвалідності, включаючи найважчі форми.
  4. Особливу увагу варто приділяти наступним особам: а) дітям наймолодшого віку, які є інвалідами; б) дитятам-інвалідам дошкільного віку; в) дорослим-інвалідам, особливо жінкам.
  5. Для забезпечення інвалідів можливостями в області освіти в звичайній школі держави мають: а) мати чітко сформульовану політику, що розуміється і приймається на рівні шкіл і в більш широких межах громади; б) забезпечити гнучкість навчальних програм, можливість вносити в них доповнення й зміни; в) надавати високоякісні навчальні матеріали, забезпечити на постійній основі підготовку викладачів і надання їм підтримки.
  6. Спільне навчання й громадські програми варто розглядати як додаткові елементи економічно ефективної системи навчання й професійної підготовки інвалідів. У рамках національних програм, в основі яких лежать програми громад, варто заохочувати громади використовувати і розвивати їхні ресурси з метою забезпечення освіти для інвалідів на місці.
  7. У випадках, коли система загальношкільної освіти все ще не задовольняє адекватним чином потреби усіх інвалідів, можна передбачити спеціальне навчання. Воно повинно бути спрямоване на підготовку учнів до навчання в системі загальношкільної освіти. Якість такого навчання повинна відповідати тим же стандартам і цілям, що і навчання в системі загальної освіти, і повинно бути тісно з ним зв’язано. Для учнів-інвалідів потрібно як мінімум виділяти ту ж частку ресурсів на освіту, що й для учнів, які не є інвалідами. Державам варто прагнути до поступової інтеграції спеціальних навчальних закладів у систему загальної освіти. Як відомо, в даний час спеціальне навчання, можливо, є в ряді випадків найбільш прийнятною формою навчання деяких учнів-інвалідів.
  8. Через особливі комунікативні погреби глухих і сліпоглухонімих, можливо, доцільніше організовувати їхнє навчання в спеціальних школах або спеціальних класах для таких осіб або в спеціальних групах у звичайних школах. Зокрема, на початковому етапі особливу увагу необхідно приділяти навчанню, що відповідає культурним особливостям, що призведе до ефективного оволодіння навичками спілкування й досягненню глухими або сліпоглухонімими максимальної самостійності.
  1. Саламанкська декларація про принципи, політику та практичну діяльність у сфері освіти осіб із особливими погребами (прийнята на Всесвітньою конференцією з питань освіти осіб з особливими потребами: доступність і якість, 7-10 червня 1994 року, не обов’язкова до виконання, це декларація про принципи і наміри майбутнього розвитку освіти до реалізації яких повинні прагнути всі країни)

«…Знову, заявляючи про право на освіту кожної людини, у тому вигляді, в якому воно зафіксовано в Загальній декларації прав людини 1948р., і знову підтверджуючи зобов’язання всесвітнього співтовариства на Всесвітній конференції по освіті для всіх 1990 року забезпечити це право для всіх, незважаючи на індивідуальні розбіжності, знову нагадуючи про декілька декларацій Організації Об’єднаних Націй, у результаті яких у 1993 році були прийняті Стандартні правила Організації Об’єднаних Націй забезпечення рівних можливостей для інвалідів, у яких до держав звертається заклик забезпечити положення, при якому освіта інвалідів була б невід’ємною частиною системи освіти.

Ми вважаємо її урочисто запиляємо про те, що особи, що мають, особливі потреби в області освіти, повинні мати доступ до навчання в звичайних школах, що повніші створити їм умови на основі педагогічних методів, орієнтованих у першу чергу на дітей з метою задоволення цих потреб, звичайні школи з такою інклюзивною орієнтацією є найбільш ефективним засобом боротьби з дискримінаційними поглядами, створення сприятливої атмосфери в громадах, побудови інклюзивного суспільства і забезпечення освіти для всіх; більш того, вони забезпечують реальну освіту для більшості дітей і підвищують ефективність і в кінцевому рахунку рентабельність системи освіти.

Ми закликаємо також міжнародне співтовариство, зокрема: схвалити підхід, що полягає в навчанні в інклюзивних школах, а також надати підтримку розвиткові освіти осіб з особливими потребами як невід’ємну частину всіх освітніх програм».

З вищенаведених міжнародних документів можна зробити висновки, що право на освіту є одним з основних прав людини; право на освіту осіб з особливими потребами має гарантуватися без дискримінації чи будь-яких обмежень; держава має визнавати принцип рівних можливостей у сфері початкової, середньої і вищої освіти для дітей, молоді і дорослих, які мають інвалідність, в інтегрованих структурах; система спеціальної освіти повинна розвиватись в напрямку формування інклюзивної моделі освіти.

  1. Закон «Про освіту», прийнятий 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ.

Стаття 3. Право громадян України на освіту

  1. Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання та піших обставин. Це право забезпечується:
    – розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;
    – відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;
    – різними формами навчання – очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.
  1. Держава здійснює соціальний захист вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів та інших осіб незалежно від форм їх навчання і типів навчальних закладів, де вони навчаються, сприяє здобуттю освіти в домашніх умовах.

 

Стаття 37. Навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації

Для дітей, які не мають необхідних умов для виховання і навчання в сім’ї, створюються загальноосвітні школи-інтернати.

а) Для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, створюються школи-інтернати, дитячі будинки, в тому числі сімейного типу, з повним державним утриманням.

б) Для дітей, які потребують тривалого лікування, створюються дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні санаторні школи-інтернати, дитячі будинки. Навчальні заняття з такими дітьми проводяться також у лікарнях, санаторіях, вдома.

в) Для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, створюються спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи, дитячі будинки, дошкільні та інші навчальні заклади з утриманням за рахунок держави.

г) Для дітей і підлітків, які погребують особливих умов виховання, створюються загальноосвітні школи і професійно-технічні училища соціальної реабілітації. 

  1. Закон України «Про загальну середню освіту», прийнятий 13 травня 1999 року, № 651-XIV із внесеними змінами

Стаття 6. Здобуття повної загальної середньої освіти

  1. Громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах.

 

Стаття 21. Соціальний захист учнів (вихованці)

  1. Діти з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату забезпечуються засобами індивідуальної корекції в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Утримання вихованців, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) здійснюється за рахунок держави.
  2. Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, працевлаштовуються або продовжують навчання згідно з одержаною освітою у порядку, встановленому законодавством України.

 

Стаття 29. Права та обов’язки батьків або осіб, які їх замінюють

  1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право: вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей.
  2. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.
  1. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» 21 березня 1991 року № 875-ХІІ

Стаття 21. Держава гарантує інвалідам дошкільне виховання, здобуття освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям. Дошкільне виховання, навчання інвалідів здійснюється в загальних або спеціальних дошкільних та навчальних закладах. Професійна підготовка або перепідготовка інвалідів здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності. Вибір форм і методів професійної підготовки провадиться згідно з висновками медико-соціальної експертизи. При навчанні, професійній підготовці або перепідготовці інвалідів поряд із загальними допускається застосування альтернативних форм навчання. 

  1. Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», прийнятий 6 жовтня 2005 року № 2961-IV

Стаття 12. Структура системи реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів.

Систему реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів складають: спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати) – загальноосвітні навчальні заклади системи освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку.

(Цим же законом передбачено ухвалення Державної типової програми реабілітації інвалідів, яка повинна встановити гарантований державою перелік послуг з медичної, психолого-педагогічної, фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, побутової і соціальної реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, які надаються інваліду, дитині-інваліду з урахуванням фактичних потреб залежно від віку, статі, виду захворювання безоплатно або на пільгових умовах. Така програма була прийнята і розроблені заходи на її виконання (нижче будуть наведені витяги з цієї Програми). Варто зазначити, що це практично єдиний нормативний документ де зафіксовано термін «інклюзивна освіта») 

  1. Закон України «Про охорону дитинства», прийнятий 26 квітня 2001 року № 2402-Ш

Стаття 19. Право на освіту

Кожна дитина має право на освіту.

Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України.

Держава забезпечує право на вибір навчального закладу і навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування організовують облік дітей дошкільного та шкільного віку для виконання вимог щодо навчання дітей у загальноосвітніх навчальних закладах…

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування (за винятком тих, які мають вади фізичного та розумового розвитку і не можуть навчатися в загальних навчальних закладах), навчаються в загальноосвітніх школах.

Для дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, які потребують опіки і стороннього догляду, органи управління освітою, за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечують навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах. (Статтю 19 доповнено частиною згідно із Законом М 2414-IV від 03.02.2005)

Діти-інваліди та інваліди з дитинства, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах системи охорони здоров’я, системи праці та соціального захисту населення, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства. (Статтю 19 доповнено частиною згідно із Законом №2414-1V від 03.02.2005) Держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та іншим категоріям дітей, які потребують соціального захисту, за умови наявності у них достатнього рівня підготовки.

Норми навантаження у навчальних програмах та планах навчальних закладів повинні визначатися з урахуванням віку та стану здоров’я дітей. Контроль за дотриманням цих норм у порядку, встановленому законодавством, забезпечують органи управління освітою та органи охорони здоров’я.

У порядку, встановленому законодавством, держава забезпечує підтримку та заохочення особливо обдарованих дітей шляхом направлення їх на навчання до провідних вітчизняних та іноземних навчальних закладів і встановлення спеціальних стипендій.

Стаття 26. Захист прав дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку

Дискримінація дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку забороняється. Держава сприяє створенню дітям-інвалідам та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку необхідних умов, рівних з іншими громадянами можливостей для повноцінного життя та розвитку з урахуванням індивідуальних здібностей та інтересів, гарантує надання їм відповідної матеріальної допомоги, встановлення одному з батьків дитини-інваліда чи особі, яка його замінює, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за його згодою, скороченого робочого дня, надання додаткової оплачуваної відпустки на строк до 5 днів, відпустки без збереження заробітної плати та інших пільг, передбачених законодавством України.

Дітям-інвалідам та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров’я, надається можливість отримати базову, професійно-технічну та вищу освіту, в тому числі в домашніх умовах. Таким дітям гарантується безоплатне забезпечення засобами індивідуальної корекції.

З метою створення умов для безперешкодного доступу дітей-інвалідів та дітей з вадами фізичного розвитку до об’єктів соціальної інфраструктури планування та забудова населених пунктів, формування жилих районів, розробка проектних рішень, будівництво та реконструкція будинків, споруд за їх комплексів, об’єктів та засобів громадського транспорту повинні здійснюватися з дотриманням вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Діти-інваліди мають право на безоплатне матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення, а також забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами індивідуальної корекції відповідно до законодавства. (Статтю 26 доповнено частиною згідно із Законом M2414-IVвід 03.02.2005). 

Стаття 27. Заклади для дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку.

Для дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку, які не можуть навчатися в загальних навчальних закладах, створюються спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати), загальноосвітні санаторні школи (школи-інтернати), будинки-інтернати) для дітей-інвалідів, дошкільні та інші заклади, в яких вони утримуються за рахунок держави. При направленні дітей до таких закладів останні мають обиратися з урахуванням принципу їх максимальної територіальної наближеності до місця проживання батьків або осіб, що їх замінюють.

  1. Державна типова програма реабілітації інвалідів, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. №1686.

Додаток 1 до цієї постанови містить Переліки послуг (за окремими категоріями), що надаються інвалідам з ураженням опорно-рухового апарату та центральної і периферичної нервової системи, з ураженням органів слуху, зору, внутрішніх органів. Серед них «освітні послуги: колективна форма навчання, в тому числі інтегроване та інклюзивне навчання»; спеціальні засоби для освіти: меблі спеціального призначення для навчальних закладів всіх типів».

  1. Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006–2010 роки, схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 396-р

Серед інших цілей і завдань передбачає: «…створення умов для здобуття якісної освіти дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, інвалідами; забезпечення варіативності здобуття якісної базової, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти відповідно до здібностей та індивідуальних можливостей громадян з обмеженими можливостями, орієнтованої на інтеграцію їх у соціально-економічне середовище».

Визначає наступні шляхи розв’язання проблем у сфері освіти: «…забезпечення доступності і безоплатності різних форм здобуття високоякісної освіти в дошкільних і позашкільних державних та комунальних навчальних закладах; обов’язковості і безоплатності здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до державного стандарту загальної середньої освіти; безоплатності здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах для дітей з особливими потребами; формування мережі навчальних закладів. здатних забезпечувати надання високоякісних освітніх послуг с творення дошкільних навчальних закладів різних типів, профілів та форм власності, цілісних міжгалузевих багаторівневих систем позашкільних навчальних закладів; оптимізація структури загальноосвітніх навчальних закладів для однозмінного навчання, створення умов для профільного, екстернатного і дистанційного навчання; упорядкування регіональної мережі спеціальних навчальних закладів усіх рівнів освіти для громадян з особливостями психічного і фізичного розвитку, забезпечення інтеграції їх у загальний освітній простір».

  1. Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. № 848.
  1. Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (далі – Державний стандарт), встановлює державні вимоги до змісту освіти таких дітей, а також державні гарантії у набутті такої освіти.
  2. Цей Державний стандарт застосовується з метою забезпечення:

– рівного доступу до якісної освіти дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

– наступності між дошкільною та початковою загальною освітою;

– особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу;

– створення передумов для запровадження інтегрованого навчання дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Акти міністерства освіти і науки України

  1. Концепція державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами

Концепція схвалена рішенням колегії Міністерства освіти і науки та Президії Академії педагогічних наук України 23.06.99 спрямована на забезпечення дітям з особливими потребами (з порушеннями зору, слуху, з мовною патологією, з розумовою недостатністю, затримкою психічного розвитку, дитячим церебральним паралічем) рівних можливостей для отримання ранньої корекційної допомоги, здобуття освіти.

  1. Наказ МОН України від 11.09.2009 р. № 855 «Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 рр.».
  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта.

Розроблення «Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах до 2012 року» (далі – Плану дій) викликано необхідністю вирішення важливих питань щодо забезпечення права на якісну освіту дітей з особливими освітніми потребами.

На сьогодні найбільш поширеною формою навчання таких дітей є спеціальні загальноосвітні школи та школи-інтернати. У 2008/2009 навчальному році функціонували 385 спеціальних загальноосвітніх шкіл та шкіл-інтернатів з контингентом 48,5 тис. осіб, у тому числі 47 спеціальних загальноосвітніх шкіл з продовженим днем, у яких здобували освіту, проживаючи в сім’ї, 4,8 тис. дітей з особливими освітніми потребами. Щороку в Україні зменшується на 1,5–2 тис. вихованців інтернатних закладів для дітей з особливими освітніми потребами, що пов’язано з їх інтеграцією у загальноосвітні навчальні заклади.

Разом з тим, ураховуючи світові тенденції розвитку освіти, в Україні все більшого поширення набуває спільна форма навчання та виховання дітей з особливостями розвитку та їх здоровими однолітками.

За оперативними даними, із 100 тис. дітей з особливими освітніми потребами, які інтегровані у загальноосвітні школи, 45 відсотків складають діти з інвалідністю. Це діти з проблемами розумового розвитку, сенсорними порушеннями (глухі, зі зниженим слухом, сліпі, зі зниженим зором), порушеннями опорно-рухового апарату.

Водночас, на сьогодні організаційно-методичні засади навчального процесу у загальноосвітніх школах орієнтовані на дитину, яка нормально розвивається, без урахування особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими потребами. Невідповідність форм і методів педагогічного впливу на таких дітей може створювати передумови для формування у них негативного ставлення до навчання, девіантної поведінки.

Важливу роль в досягненні гуманітарного, соціального та економічного розвитку осіб з особливими погребами відіграє інклюзивне навчання. Спільна освіта дітей з обмеженими можливостями та їх здорових однолітків є основою їхньої інтеграції та соціальної адаптації.

Інклюзивне навчання повною мірою не є альтернативою спеціальній освіті, проте воно значно розширює її можливості. Школи з інклюзивним навчанням мають працювати у тісному зв’язку із спеціальними загальноосвітніми навчальними закладами, використовуючи напрацьовані методики роботи з дітьми тієї чи іншої нозології, залучати до консультування спеціалістів із багаторічним досвідом роботи з такою категорією дітей. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває організація своєчасного системного психолого-педагогічного супроводу учнів з порушеннями розвитку.

Приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб сім’ї та змісту сучасних корекційно-освітніх послуг, обов’язкове включення батьків в процес навчання та виховання дитини може здійснюватися тільки в контексті спільної взаємодії педагогів, батьків, психологів, медичних працівників, а також різних інституцій, котрі опікуються долею таких дітей.

Відповідно до Указів Президента України, доручень Уряду низкою розпорядчих документів міністерством визначені завдання органам управління освітою щодо створення умов для вільного доступу дітей з інвалідністю до приміщень навчальних закладів, здійснення контролю за врахуванням потреб дітей з обмеженими фізичними можливостями при будівництві, проведенні реконструкції та капітальних ремонтів будівель та приміщень навчальних закладів.

Разом з тим, впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання потребує створення відповідного освітнього середовища, забезпечення наукового супроводу, створення навчальних програм, навчальної методичного забезпечення.

Ключовим фактором розвитку інклюзивної освіти має бути відповідна підготовка педагогів до роботи з дітьми з особливими потребами.

Успішне впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, потребує вирішення завдань на державному рівні, а саме: формування нової філософії державної політики щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку, удосконалення законодавчої та нормативно-правової пази у відповідності до Конвенції ООН про права дитини, реалізації та поширення моделі інтегрованого та інклюзивного навчання дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.

Прийняття акта забезпечить батькам можливість усвідомленого вибору місця для здобуття дітьми з особливими потребами якісної освіти, допоможе уникнути численних проблем, що призводять до напруження і загострення міжособистісних стосунків, порушення родинних зв’язків, послаблення інституту сім’ї в цілому.

  1. Мета і шляхи її досягнення.

Метою введення у дію Плану дій є реалізація державної політики щодо формування нової філософії ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку, забезпечення їх конституційних прав і державних гарантій на здобуття якісної освіти, здійснення комплексної реабілітації таких дітей, набуття ними побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, втілення міжнародної практики щодо збільшення кількості загальноосвітніх закладів з інклюзивною освітою, готових до падання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами.

Прийняття Плану дій сприятиме забезпеченню права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на інтеграцію в суспільство шляхом створення умов для безперешкодного доступу до якісної освіти, відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб.

Разом з тим це сприятиме організації психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, здійсненню системних психолого-педагогічних заходів, спрямованих на компенсацію втрачених функцій, формування психологічних новоутворень.

Шляхи розвитку інклюзивної освіти в Україні: удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, створення умов для безперешкодного доступу до навчальних закладів, починаючи з дошкільних, збереження єдиного освітнього простору, приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб дитини, сім’ї, відповідна підготовка педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку.

  1. Правові аспекти.

Правовою основою Плану дій є: Конституція України, закони України «Про дошкільну освіту», «Про освіту». «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про охорону дитинства». Укази Президента України від 20.03.2008 р. № 244 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», від 18.12.2007 р. № 1228 «Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.2008 р. № 1359-р «Про затвердження комплексного плану заходів з розвитку освіти в Україні на період до 2011 року».

Реалізація Плану дій потребує внесення змін до чинних нормативноправових актів в частині впровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх навчальних закладах.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування.

Фінансування буде здійснюватися у межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті на відповідний рік, та за рахунок інших джерел.

  1. Громадське обговорення.

Проект Плану дій було розміщено на сайті (громадське обговорення) Міністерства освіти і науки України, надіслано для обговорення та надання пропозицій до Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Пропозиції та зауваження, надіслані під час громадського обговорення, враховано.

  1. Прогнози результатів.

Реалізація Плану дій сприятиме удосконаленню нормативних засад, впровадженню інноваційних технологій, демократичних підходів в організації освітнього процесу дітей з особливими погребами в умовах загальноосвітніх навчальних закладів, проведенню діагностики та реабілітації дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, наданню їм комплексної педагогічної, психологічної, корекційно-розвиткової допомоги, починаючи з раннього віку, сприятиме ранньому включенню дітей із складними порушеннями розвитку у навчально-реабілітаційний процес.

  1. Концепція розвитку інклюзивної освіти (затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 01.10. 2010 р. № 912)

Загальні положення

Концепція розвитку інклюзивної освіти розроблена відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері освіти, соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю.

Приєднавшись до основних міжнародних договорів у сфері прав людини (Декларації ООН про права людини, Конвенцій ООН про права інвалідів, про права дитини), Україна взяла на себе зобов’язання щодо дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами.

У Законах України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про охорону дитинства», «Про соціальні послуги», «Про реабілітацію інвалідів в Україні» регламентовано надання освітніх, медичних, соціальних послуг особам з обмеженими можливостями здоров’я, зокрема, дітям з особливими освітніми потребами.

Відповідно до Конституції України та законодавства у галузі освіти, реабілітації, соціального захисту держава має забезпечити доступність до якісної освіти відповідного рівня дітям з особливими освітніми потребами з урахуванням здібностей, можливостей, бажань та інтересів кожної дитини шляхом запровадження інклюзивної освіти.

Законом України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» внесено зміни до Закону України «Про загальну середню освіту» в частині впровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Мета, завдання, принципи

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Визначення оптимальних шляхів і засобів впровадження інклюзивного навчання ґрунтується на основі відповідного нормативно-правового, навчально-методичного, кадрового, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення.

Метою Концепції є:

– визначення пріоритетів державної політики у сфері освіти в частині забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами;

– створення умов для удосконалення системи освіти та соціальної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, шляхом упровадження інноваційних технологій, зокрема, інклюзивного навчання;

– формування нової філософії суспільства щодо позитивного ставлення до дітей та осіб з порушеннями психофізичного розвитку та інвалідністю.

Основні завдання:

– удосконалення нормативно-правового, науково-методичного, фінансово-економічного           забезпечення, орієнтованого на впровадження інклюзивного навчання;

– запровадження інноваційних освітніх технологій в контексті форм інклюзивного підходу та моделей надання спеціальних освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю;

– формування освітньо-розвивального середовища для дітей з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення психолого-педагогічного, медико-соціального супроводу;

– впровадження інклюзивної моделі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах з урахуванням потреби суспільства;

– забезпечення доступу до соціального середовища та навчальних приміщень, розроблення та використання спеціального навчально-дидактичного забезпечення, реабілітаційних засобів навчання;

– удосконалення системи підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів, які працюють в умовах інклюзивного навчання;

– залучення батьків дітей з особливими освітніми потребами до участі у навчально-реабілітаційному процесі з метою підвищення його ефективності.

Принципи розвитку інклюзивної освіти:

– науковість (розробка теоретико-методологічних основ інклюзивного навчання, програмно-методичного інструментарію, аналіз і моніторинг результатів впровадження інклюзивного навчання, оцінка ефективності технологій, що використовуються для досягнення позитивного результату, проведення незалежної експертизи);

– системність (забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами, наступності між рівнями освіти: рання допомога – дошкільна освіта – загальна середня освіта):

– варіативність, корекційна спрямованість (організація особистісно орієнтованого навчального процесу у комплексі з корекційно-розвитковою роботою для задоволення соціально-освітніх потреб, створення умов для соціально-трудової реабілітації, інтеграції в суспільство дітей з порушеннями психофізичного розвитку, утому числі дітей-інвалідів);

– індивідуалізація (здійснення особистісно орієнтованого (індивідуального, диференційованого підходу));

– соціальна відповідальність сім’ї (виховання, навчання і розвиток дитини; створення належних умов для розвитку її природних здібностей, участь у навчально-реабілітаційному процесі);

– міжвідомча інтеграція та соціальне партнерство (координація дій різних відомств, соціальних інституцій, служб з метою оптимізації процесу освітньої інтеграції дітей з особливими освітніми потребами).

Шляхи впровадження

Реалізація Концепції передбачає комплексне розв’язання питань, пов’язаних з нормативно-правовим, навчально-методичним, кадровим забезпеченням інклюзивної освіти.

  1. Нормативно-правове забезпечення:

– розроблення Типового положення про порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах;

– внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації.

  1. Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в умовах інклюзивного навчання:

– розроблення особистісно орієнтованих навчальних планів, програм;

– розроблення методичних рекомендацій, методичних посібників щодо психолого-педагогічних особливостей організації навчання, комплексної реабілітації, створення передумов для соціалізації дітей з особливими освітніми потребами дошкільного та шкільного віку в умовах інклюзії;

– розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивним навчанням;

– забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивним та інтегрованим навчанням спеціальними підручниками та наочно-дидактичними матеріалами з урахуванням контингентів учнів з особливими освітніми потребами;

– реалізація корекційно-розвиткової складової особистісно орієнтованого навчального плану в умовах інклюзивного навчання, спрямованої на вирішення специфічних завдань, (умовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, шляхом здійснення індивідуального та диференційованого підходу.

  1. Інституційні зміни:

– запровадження відповідними навчальними закладами для дітей дошкільного та шкільного віку, психолого-медико-педагогічними консультаціями, іншими структурами у системі осипи соціально-педагогічного патронату, системної ранньої допомоги та реабілітації дітей з порушеннями розвитку, починаючи від народження;

– запровадження у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах інклюзивного навчання з урахуванням побажань батьків (осіб, які їх замінюють);

– створення у складі органів управління освітою окремих структурних підрозділів з питань освіти дітей з особливими освітніми потребами;

– створення кафедр корекційної освіти (лабораторій) в інститутах післядипломної педагогічної освіти та введення посади методиста з питань інклюзивного навчання;

– використання інформаційно-методичного ресурсу, кадрового потенціалу спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, психолого-медико-педагогічних консультацій для фахового системного супроводу дітей, які навчаються за інклюзивною формою;

– доповнення Класифікатора професій новою кваліфікацією

– асистент учителя.

  1. Модернізація вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів:

– спеціальна підготовка і перепідготовки педагогічних кадрів для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання;

– спеціальна підготовки консультантів обласних та районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультацій з питань навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання;

– запровадження системної організаційно-методичної, консультативно-роз’яснювальної роботи серед керівників навчальних закладів, громадськості, батьків щодо забезпечення права дітей з особливими потребами на освіту.

Очікувані результати

Реалізація Концепції сприятиме:

– забезпеченню права дітей з особливими освітніми потребами на рівний доступ до якісної освіти, незалежно від стану здоров’я, місця їх проживання;

– створенню належних умов для функціонування і розвитку інклюзивної освіти в Україні, забезпеченню достатнього обсягу фінансування для впровадження інклюзивного навчання;

– зміні освітньої парадигми, удосконаленню навчального процесу шляхом урахування сучасних досягнень науки та практики;

– забезпеченню архітектурної доступності загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, незалежно від форм власності, та підпорядкування, відповідно до потреб дітей;

– підготовці достатньої кількості кваліфікованих педагогічних кадрів, які володіють методиками інклюзивного навчання, створення системи підвищення їх професійної майстерності;

– забезпеченню навчальних закладів, що впроваджують інклюзивне навчання, транспортними засобами, відповідними навчально-методичними, наочними, дидактичними матеріалами, сучасними засобами реабілітації індивідуального та колективного призначення.

Фінансове забезпечення

Фінансування організації інклюзивного навчання здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів місцевих громад та коштів громадських, благодійних і міжнародних організацій.

  1. Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах (Затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224)

I. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає організаційно-методичні засади навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами у спеціальних класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Метою створення спеціальних класів у загальноосвітніх навчальних закладах є реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття загальної середньої освіти за місцем проживання, залучення сім’ї до участі у навчально-реабілітаційному процесі з урахуванням особливостей розвитку та потреб дитини, створення передумов для соціальної адаптації, подальшої інтеграції в суспільство дітей з особливими освітніми потребами.

1.2. Спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах (далі – спеціальні класи) – це окремі класи у загальноосвітніх навчальних закладах для навчання дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, у спеціально створених умовах. Спеціальні класи можуть створюватися у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типу і форми власності.

1.3. Спеціально створеними умовами є безперешкодний доступ до території (навчально-дослідна, фізкультурно-спортивна зони, зона відпочинку) та приміщень загальноосвітнього навчального закладу; відповідна навчально-матеріальна база (спеціальні навчальні програми, підручники, наочно-дидактичні посібники, форми, методи навчання та виховання, засоби корекції індивідуального і колективного користування) та відповідне кадрове забезпечення.

1.4. Рішення про створення спеціальних класів приймається засновниками (власниками) загальноосвітніх навчальних закладів за наявності відповідного контингенту учнів, навчально-матеріальної бази, кадрового забезпечення та погодження з відповідним органом управління освітою та органом державної санітарно-епідеміологічної служби.

1.5. Організаційну допомогу загальноосвітнім навчальним закладам у створенні спеціальних класів, організації навчально-виховного процесу, підвищенні кваліфікаційного рівня педагогічних працівників тощо здійснюють відповідні органи управління освітою.

1.6. Консультативну допомогу щодо відкриття та комплектування спеціальних класів, змісту навчання та корекційно-розвиткової роботи з дітьми надають відповідні психолого-медико-педагогічні консультації.

1.7. Науково-методичне забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів у частині функціонування спеціальних класів, моніторинг навчальних досягнень учнів здійснюють інститути післядипломної педагогічної освіти, районні (міські) методичні кабінети.

1.8. Медичне обслуговування учнів спеціальних класів здійснюється у встановленому законодавством порядку.

1.9. Поточні питання функціонування спеціальних класів як структурної складової навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів систематично вивчаються та розглядаються на засіданнях методичних об’єднань педагогічних працівників, педагогічних рад.

II. Зарахування учнів та комплектування спеціальних класів

2.1. Зарахування дітей з особливими освітніми потребами до спеціальних класів здійснюється на підставі письмової заяви батьків або осіб, які їх замінюють, направлення відповідного органу управління освітою, висновку психолого-медико-педагогічної консультації з рекомендаціями щодо організації навчально-виховного процесу, індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда (для дитини  з  інвалідністю), висновку сурдолога (для дітей з порушеннями мовлення), окрім зазначених, подаються документи, передбачені для учнів загальноосвітнього навчального закладу.

2.2. Спеціальні класи комплектуються відповідно до особливостей психофізичного розвитку та навчально-пізнавальної діяльності дітей з вадами зору, слуху, опорно-рухового апарату, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку, розумовою відсталістю. Для дітей, які мають складні вади розвитку (діти з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку, діти з раннім дитячим аутизмом, сліпоглухі), можуть створюватися окремі класи.

2.3. Діти з особливими освітніми потребами зараховуються до спеціальних класів відповідно до медичних показань та протипоказань, визначених Положенням про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 № 852.

2.4. Строк навчання та наповнюваність спеціальних класів для дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах встановлюються відповідно до Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128. 

2.5. У разі відновлення здоров’я, досягнення стабільних успіхів у навчанні учні спеціальних класів за висновком відповідної психолого-медико-педагогічної консультації та згодою батьків або осіб, які їх замінюють, переводяться для навчання у звичайні класи.

IIІ. Організація навчально-виховного процесу у спеціальних класах

3.1. Навчально-виховний процес у спеціальних класах здійснюється відповідно до робочого навчального плану, складеного на основі типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затверджених Міністерством освіти і науки.

3.2. Спеціальні класи працюють за навчальними програмами, підручниками і посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки для використання у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах.

У разі необхідності та з урахуванням стану здоров’я, особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами у спеціальних класах можуть використовуватися рекомендовані навчальні програми та підручники загальноосвітніх навчальних закладів.

3.3. У випадках, коли учні через складні вади розвитку протягом місяця не можуть засвоїти програму з окремих предметів (рівень державного освітнього стандарту для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку), педагогічна рада загальноосвітнього навчального закладу за рекомендацією відповідної психолого-медико-педагогічної консультації приймає рішення про переведення таких учнів на навчання за індивідуальними навчальними планами та програмами.

Індивідуальні навчальні плани, програми розробляються вчителями за участю вчителя-дефектолога, інших педагогічних працівників, на основі навчальних програм спеціальних  шкіл (шкіл-інтернатів), рекомендованих Міністерством освіти і науки України, розглядаються педагогічною радою, погоджуються батьками (особами, які їх замінюють) і затверджуються керівником навчального закладу. Навчальні досягнення таких учнів оцінюються за обсягом матеріалу, визначеного індивідуальним навчальним планом.

3.4. Навчально-виховний процес у спеціальних класах здійснюється з урахуванням контингенту учнів за змістом, формами і методами діяльності відповідного виду спеціальної школи (школи-інтернату): для дітей з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку, розумовою відсталістю.

3.5. Особливістю навчально-виховного процесу у спеціальних класах є його корекційна спрямованість. Ефективність навчально-виховної, корекційно-розвиткової роботи досягається шляхом застосування відповідних форм і методів навчання та забезпечення учнів  сучасними навчальними та реабілітаційними засобами.

3.6. Корекційно-розвиткова робота проводиться відповідно до типових навчальних планів для спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) з урахуванням психофізичних особливостей розвитку учнів з метою корекції відхилень у їх розвитку, створення сприятливих умов для здобуття освіти відповідного рівня.

3.7. Для реалізації корекційно-розвиткової складової інваріантної частини навчального плану спеціальних класів залучаються вчителі-дефектологи, інші спеціалісти з відповідною підготовкою.

3.8. Психолого-педагогічний супровід учнів спеціальних класів здійснюють Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, навчально-методичні кабінети (центри) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський та Севастопольський  міські, районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти або методисти районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби спільно з педагогічними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами загальноосвітніх навчальних закладів.

3.9. Основними завданнями психолого-педагогічного супроводу є:

а) актуалізація особистісного потенціалу розвитку дитини;

б) формування позитивних міжособистісних стосунків учнів з порушеннями психофізичного розвитку та їх ровесників у процесі внутрішкільної інтеграції;

в) консультування батьків або осіб, які їх замінюють, щодо особливостей розвитку, спілкування, навчання, професійної орієнтації, соціальної адаптації їх дитини тощо.

3.10. Розклад уроків у спеціальних класах складається відповідно до робочого плану навчального закладу з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Тривалість уроків та перерв визначається згідно з вимогами Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 № 852, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2008 за № 1219/15910.

3.11. Учні спеціальних класів залучаються до позакласної роботи (проведення гурткових занять, олімпіад, конкурсів, зустрічей з діячами науки і культури тощо). Позакласна робота проводиться з урахуванням психофізичних можливостей дитини і спрямована на всебічний розвиток особистості.

3.12. За результатами навчання випускникам спеціальних класів видається документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу. Знання оцінюються за обсягом навчальної програми, за якою навчався учень.

3.13. Державна підсумкова атестація учнів спеціальних класів здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 № 94, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.02.2008 за N 151/14842.

IV. Фінансове забезпечення

Фінансування загальноосвітніх навчальних закладів із спеціальними класами здійснюється засновником (власником) або уповноваженим ним органом у встановленому законодавством порядку.

V. Контроль за діяльністю спеціальних класів у загальноосвітніх навчальних закладах

Державний контроль за діяльністю спеціальних класів у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється у встановленому законодавством порядку.

5. Лист Міністерства освіти і науки України від 02.04.2012 № 1/9-245

Про одержання документа про освіту учнями з особливими потребами загальноосвітніх навчальних закладах

На звернення органів управління освітою, керівників закладів, батьків учнів з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту за індивідуальною формою навчання або у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів, щодо одержання ними документа про освіту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту повідомляє.

Організаційно-методичні засади навчання учнів зазначеної категорії врегульовано Положенням про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 № 732, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 8 січня 2003 р. за № 9/7330, Положенням про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1412/18707, Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872.

Зазначеними нормативно-правовими актами визначено, що учні, які навчаються за індивідуальною формою навчання, у спеціальних чи інклюзивних класах, зараховуються до складу учнів відповідного навчального закладу і мають такі ж права і обов’язки, які встановлені для всіх учнів загальноосвітнього навчального закладу.

Відповідно до пункту 3.2 Положення про індивідуальну форму навчання, пункту 3.12 Положення про спеціальні класи в загальноосвітніх навчальних закладах випускники, які навчалися за індивідуальною формою або у спеціальних чи інклюзивних класах, отримують свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту згідно з чинним законодавством.

Таким чином, випускникам, які здобували освіту за вищевказаними формами навчання, в тому числі, які навчалися за програмами для розумово відсталих дітей, видається документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу, учнями якого вони були.

У додатку до свідоцтва про базову загальну середню освіту або до атестата про повну загальну середню освіту вказуються лише ті предмети, які вивчав учень в процесі навчання.

Для осіб, звільнених від державної підсумкової атестації, у додаток до свідоцтва про відповідний рівень освіти виставляються річні бали та робиться запис «звільнений».

Свідоцтво окремого зразка отримують лише випускники, які навчалися у спеціальних школах або школах-інтернатах для дітей з розумовою відсталістю.

  1. Лист Міністерства освіти і науки України від 18.05.2012 № 1/9-384

Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах

Інструктивно-методичний лист розроблено з метою реалізації Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 872.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Інклюзивне навчання запроваджується відповідно до Конвенції ООН про права дитини та Конвенції ООН про права інвалідів, низки Указів Президента, Закону України «Про загальну середню освіту».

Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі є індивідуалізація  навчально-виховного процесу. Індивідуальне планування навчально-виховного процесу має на меті:

– розроблення комплексної програми розвитку  дитини з особливими освітніми потребами, що допоможе педагогічному колективу закладу пристосувати середовище до потреб дитини;

– надання додаткових послуг та форм підтримки у процесі навчання;

– організацію спостереження за динамікою розвитку учня.

Індивідуальна програма розвитку розробляється групою фахівців (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель-дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, або осіб, які їх замінюють, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Вона містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план.

Оформлення та ведення відповідної документації покладається на асистента вчителя.

Індивідуальна програма розвитку містить такі розділи:

  1. Загальна інформація про дитину: ім’я та прізвище, вік, телефони батьків, адреса, проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини до школи та строк, на який складається програма.
  2. Наявний рівень знань і вмінь. Група фахівців протягом 1–2 місяців (в залежності від складності порушення) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення:

її вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний, кінестетичний, багатосенсорний та інші, особливо якщо один зі стилів домінує), у чому їй потрібна допомога;

інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-педагогічною консультацією).

  1. Вся інформація повинна бути максимально точною, оскільки вона є підґрунтям для подальшого розроблення завдань.
  2. Спеціальні та додаткові освітні послуги. В індивідуальній програмі розвитку фіксується розклад занять з відповідними фахівцями ( логопедом, фізіотерапевтом, психологом та іншими спеціалістами), вказується кількість і тривалість таких занять з дитиною.
  3. Адаптації/модифікації. При складанні індивідуальної програми розвитку необхідно проаналізувати, які адаптації та модифікації слід розробити для облаштування середовища, застосування належних навчальних методів, матеріалів, обладнання, урахування сенсорних та інших потреб дитини.

Модифікація – трансформує характер подачі матеріалу шляхом зміни змісту або концептуальної складності навчального завдання. Наприклад, скорочення змісту навчального матеріалу; модифікація навчального плану або цілей і завдань, прийнятних для конкретної дитини, корекція завдань, визначення змісту, який необхідно засвоїти.

Адаптація – змінює характер подачі матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання. Зокрема, можуть використовуватись такі види адаптацій:

– пристосування середовища (збільшення інтенсивності освітлення в класних кімнатах, де є діти з порушеннями зору; зменшення рівня шуму в класі, де навчається слабочуюча дитина, забезпечення її слуховим апаратом; створення відокремленого блоку в приміщенні школи для учнів початкової ланки);

– адаптація навчальних підходів (використання навчальних завдань різного рівня складності; збільшення часу на виконання, зміна темпу занять, чергування видів діяльності);

– адаптація матеріалів (адаптація навчальних посібників, наочних та інших матеріалів; використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів, картки-підказки, тощо).

Індивідуальна програма розвитку розробляється на один рік. Двічі на рік (за потребою частіше) переглядається з метою її коригування. Зокрема, коли у дитини виникають труднощі у засвоєнні визначеного змісту навчального матеріалу, чи навпаки виникає необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань.

Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до робочого навчального плану школи, за навчальними програмами, підручниками, посібниками, рекомендованими МОНмолодьспортом для загальноосвітніх навчальних закладів.

Для дітей з особливими освітніми потребами, які мають інтелектуальні порушення та зі складними вадами розвитку (вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку) на основі робочого навчального плану школи розробляється індивідуальний навчальний план з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації та на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин. У плані враховуються додаткові години на індивідуальні і групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо.

Для проведення корекційно-розвиткових занять в індивідуальному навчальному плані учня передбачається від 3 до 8 годин на тиждень (кількість годин визначають відповідні психолого-медико-педагогічні консультації).

Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розробляється педагогічними працівниками, у тому числі з дефектологічною освітою, які беруть безпосередню участь у навчально-виховному процесі, за участю батьків дитини або осіб, які їх замінюють, та затверджується керівником навчального закладу.

Індивідуальна навчальна програма дитини з особливими освітніми потребами у класі з інклюзивним навчанням розробляється на основі типових навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі спеціальних, з відповідною їх адаптацією.

Навчальна програма визначає зміст, систему знань, навичок і вмінь, які мають опанувати учні в навчальному процесі з кожного предмета, а також зміст розділів і тем.

При складанні індивідуальної навчальної програми педагоги в першу чергу аналізують відповідність вимог навчальної програми та методів, що використовуються на уроці, актуальним і потенційним можливостям дитини з особливими освітніми потребами.

До складання індивідуальної навчальної програми залучаються батьки, які повинні мати чітке уявлення про те, чому навчання дитини потребує розроблення індивідуальної навчальної програми. Така співпраця забезпечить інформування батьків про потенційні можливості дитини, динаміку її розвитку та врегулює комплекс суперечливих питань, які виникають між батьками та вчителями в процесі навчання дитини.

Невід’ємною складовою процесу розроблення індивідуальної програми розвитку є оцінка динаміки розвитку дитини з особливими освітніми потребами, збирання відомостей про її успіхи (учнівські роботи, результати спостережень педагогів, контрольні листки, результати тестів, тощо).

Визначення рівня сформованості знань, умінь і навичок учнів з особливими освітніми потребами здійснюється з метою забезпечення позитивної мотивації навчання, інформування учнів про їх індивідуальні досягнення, визначення ефективності педагогічної діяльності вчителів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з розумовою відсталістю, зі складними вадами розвитку, які навчаються за індивідуальним навчальним планом і програмою, здійснюється за обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна бути стимулюючою.

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо.

Портфоліо – це накопичувальна система оцінювання, що передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку;  активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.

Процес складання індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами носить диференційований характер, розробляється на основі аналізу проблеми розвитку учня та його освітніх потреб. 

Зокрема, якщо дитина з особливими освітніми потребами має сенсорні порушення при збереженому інтелекті і потребує створення відповідних адаптацій навчальних матеріалів та корекційних занять з вчителем-дефектологом, для неї розробляється та частина програми розвитку, яка стосується надання цих послуг та розроблення відповідних адаптацій. За потреби адаптується навчальна програма, але розроблення індивідуального навчального плану є недоцільним.

Разом із тим, якщо в класі навчаються діти з особливими освітніми потребами однієї нозології, для кожного окремо розробляється та частина індивідуальної програми розвитку, яка стосується їхніх відмінностей та потреб, а навчальна програма може бути спільною.

Учням з особливими освітніми потребами, у тому числі з розумовою відсталістю, які навчалися у класі з інклюзивним навчанням, видається документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу, учнями якого вони були.

У додатку до свідоцтва про базову загальну середню освіту або до атестата про повну загальну середню освіту вказуються лише ті предмети, які вивчав учень в процесі  навчання.

Для осіб, звільнених від державної підсумкової атестації, у додаток до свідоцтва про відповідний рівень освіти виставляються річні бали та робиться запис «звільнений».

Ірпінська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 14

Ірпінської міської ради Київської області

 

ЗВІТ

КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

за 2018 – 2019 навча

 

 

Доброго дня!

Закінчився 2018/2019 навчальний рік. Ми знову зібралися, щоб дізнатися про роботу колективу школи, оцінити діяльність директора на посаді протягом цього навчального року.

На посаді директора Ірпінської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. № 14 я працюю сьомий рік. Багато подій відбулось за цей час, але я у своїй діяльності, як керівник закладу освіти, керуюся Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту” та іншими нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, указами Президента України, рішеннями та розпорядженнями міської ради, правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки та протипожежного захисту, Статутом школи та Правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими обов’язками директора школи та іншими нормативними актами, що регламентують роботу керівника закладу освіти.

Згідно з посадовою інструкцією, я керую діяльністю учнівського, педагогічного колективів, обслуговуючого персоналу, здійснюю координацію роботи педагогічної ради, контролюю виконання рішень вищезазначених колегіальних органів управління.

Уже сьомий рік поспіль я звітую перед батьками та громадськістю про наші досягнення та труднощі. Разом з Вами, шановні батьки, ми йдемо пліч о пліч багато років та намагаємося зробити наш заклад кращим.

Нагадаю, що приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи №14 побудоване в 1989 році, за Статутом наш навчальний заклад є школою І -ІІІ ступенів.

Прийом, переведення (відрахування) та випуск учнів здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Навчання організоване за п’ятиденним навчальним тижнем, розклад уроків складений з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог і затверджений директором школи.

З кожним роком учнів у нашій школі стає все більше, а навчальних кабінетів не вистачає, тому з 2016/2017 н. р. ми розпочали роботу у другу зміну. Спочатку це були учні 4А та 4Б класу, а в 2019-2020 н. р. навчатися у другу зміну почнуть 3А та 3Б класи.

Я розумію, що навчання багато в чому залежить від умов, які ми створюємо для учнів. Адміністрація закладу освіти та педагогічний колектив намагається створити гідні умови для наших дітей, але в основному все залежить від фінансування, з яким нашу школу часто обходять стороною. Тож стараємося самі створювати комфорт та затишок. У цьому найбільше допомагають батьки.

У нашому закладі діють профспілковий, батьківський комітети, рада школи та благодійна організація «Благодійний фонд «Проскурівський». Педагогічний колектив працює над реалізацією шкільної науково-методичної теми: «Створення у закладі освіти сучасного освітнього простору для реалізації концептуальних засад Нової української школи».

У 2018-2019 н. р. у школі було відкрито 18 класів, у яких навчалося 466 учнів.  Вчилися за п’ятиденним тижнем, навчання відбувалося українською мовою, у 1А, 2А,3А та 4А класі навчання проводилося за програмою науково-педагогічного проекту «Інтелект України». У 2018-2019 н. р. уже 5А клас почне працювати за цією програмою. 

З кожним роком чисельність учнів у закладі освіти значно підвищується.

Навчальні роки

Кількість дітей у мікрорайоні школи

Кількість учнів

у школі

Кількість  класів

Середня наповнюваність класів

 

 

2014-2015

242

310

13

24

2015-2016

264

336

14

24

2016-2017

294

379

16

24

2017-2018

325

424

17

25

2018-2019

330

466

18

26

 

Стан шкільної та пришкільної території підтримується в порядку. Кожна класна кімната в достатній мірі забезпечує умови для проведення навчальних занять, але деякі класні приміщення вміщують лише до 24-28 учнів. Стан матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів, спортзалу, спортивного майданчика та інших приміщень потребують кращого оснащення, а спортивна зала – капітального ремонту.

У загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 14 наявні кімнати для керівника закладу, заступників директора з навчально-виховної  та виховної роботи, секретаря. Необхідна добудова приміщень, адже у закладі навіть немає учительської.

Матеріально-технічна та навчально-матеріальна база

Навчальних кабінетів                               8

Класних кімнат                                          10

Спальня                                                       1

Спортивна зала                                          1

Стадіон                                                        1

Актова зала                                                 1

Бібліотека                                                   1

Їдальня                                                         1

Медичний кабінет                                     1

Кабінет психолога                                    1

Музей                                                           1

Загальний стан будівель та приміщень школи в цілому забезпечує умови для організації освітнього процесу в режимі повного дня. Для учнів 1-х класів є наявність спальної кімнати, окремих туалетів для хлопчиків та дівчаток, шкільна їдальня. На 2019-2020 н. р. знову планується два перших класи. Станом на 20.06.2019 року до1 класу вже зараховано 50 дітей. Тож кількість учнів у закладі знову збільшиться.

Фінансово-господарська діяльність школи здійснюється на основі її кошторису, який розробляється централізованою бухгалтерією управління освіти і науки Ірпінської міської ради. Джерелами формування кошторису є:

кошти місцевого бюджету;

благодійні внески.

Порушень фінансово-господарської діяльності протягом останніх років не зафіксовано. Можна перевірити всі надходження за минулий рік на сайті школи у розділі «Відкритість та прозорість».

Звернень громадян зі скаргами за цей рік ні до адміністрації школи, ні до органів управління освітою не було. Всі спірні питання вирішуються класними керівниками та адміністрацією закладу освіти на місцях.

В Ірпінській ЗОШ І – ІІІ ст.. № 14 у 2018-2019 н. р. здавалося в оренду приміщення актової та спортивної зали. На наступний навчальний рік також планується здача приміщень в оренду. Кошти за орендну плату перераховуються на рахунок управління освіти і науки Ірпінської міської ради.

Для того, щоб дітям було затишно та комфортно у школі, кожного року  проводиться ряд необхідних робіт по комплектації та облаштуванню закладу освіти. Якраз плануємо в цьому році за кошти орендної плати придбати комп’ютерну техніку. А, можливо, якщо не буде повного фінансування з боку держави та місцевого бюджету, доведеться допомагати забезпечувати 1 класи необхідним інвентарем та пристроями, що вимагає НУШ. Сподіваємося, що допомога буде.

Завжди відчувається підтримка з боку Гостомельської селищної ради. Двері у спортивній залі школи, як і обіцяли минулого року, замінили на нові. Кожного року на свято останнього дзвоника для учнів-переможців олімпіад та конкурсів від селищної ради обов’язковим є нагородження грамотами та преміями таких дітей, а найталановитіші учні школи (золоті, срібні медалісти та учні зі свідоцтвом про базову загальну середню освіту особливого зразка) отримують одноразову премію від селищного голови. В 2018-2019 навчальному році одноразовою премією селищного голови було нагороджено 3 учні 11 класу: Лутченко Діану, Яценко Олександру, Діденко Анастасію та Дмитренка Іллю, учня 9 класу, а також відзначено та премійовано учнів і команди, які протягом 2018 – 2019 навчального року мали високі показники у навчанні та позаурочній діяльності.

Зміцнення матеріально-технічної бази також відбувається завдяки управлінню освіти і науки Ірпінської міської ради. Так у 2018-2019 н. р. для дівчаток був повністю оновлений санвузол. Чекаємо, що скоро у хлопчиків відбудуться такі ж зміни.

У 2018-2019 навчальному році від управління освіти Ірпінської міської ради учням 1А класу було придбано комплект мобільних парт, ноутбук, МФУ (принтер, сканер) та дидактичний матеріал для 1А і для 1Б класу.

Шановні батьки, дякуючи вашій постійній підтримці та допомозі, наші класні приміщення і школа мають гарний вигляд. Ось і зараз у школі проводиться цілий ряд ремонтних робіт, де головними учасниками є саме батьки наших учнів.

За браком приміщень, нам довелося перенести бібліотеку у музей селища Гостомель. А тепер у приміщенні, де раніше була бібліотека, навчалися учні 5Б класу, де спільними зусиллями батьків та селищної ради було облаштовано затишний клас.

У 2018-2019 н. р. у нашому закладі освіти були створені гарні умови для харчування всіх бажаючих учнів. Організовано безкоштовне гаряче харчування для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів 1-11 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, учнів, батьки яких загинули в зоні проведення АТО, або стали інвалідами, учнів, батьки, або особи, що їх замінюють, мобілізовані до зони проведення АТО. Забезпечені пільговим харчуванням (40% – за рахунок місцевого бюджету, 60% – батьківська плата від вартості харчування) учні із багатодітних родин, діти, батьки яких, або особи, що їх замінюють, є демобілізованими учасниками АТО, діти-інваліди із числа учнів 1-11 класів, діти із сімей, які опинились у складних життєвих обставинах та перебувають на відповідному обліку у службі у справах дітей та сім’ї, центрі соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді Ірпінської міської ради.

Адміністрацією та працівниками школи приділяється достатньо уваги естетичному вигляду закладу освіти. Коридори поступово поповнюються новими сучасними стендами, актова зала – новими декораціями, активно проводиться робота по озелененню. Подвір’я школи завжди прибране, доглянуте, своєчасно обрізуються кущі, проводиться скошування трави на газонах, фарбується огорожа, біляться бордюри. На квітниках щороку висаджуються квіти.  

Хочеться подякувати усім, хто допомагав нашій школі протягом цього навчального року, адже саме завдяки допомозі небайдужих людей наші діти можуть сидіти у гарних затишних класах.

Освітній процес у школі забезпечує 33 педагогічних працівники, що становить 100 %-е забезпечення освітнього закладу педагогічними кадрами.

Плинність кадрів у школі майже відсутня. За останні три роки звільнилося 3 педагоги.

Плинність складу основних педагогічних працівників (за останні 3 роки):

 

2016-2017

2017-2018

2018-2019

Кількість педагогічних працівників

31

31

33

Призначено на посаду

4

5

7

Звільнено з посади

1

1

1

Продовжуючи кращі традиції нашої школи, педагоги – активні учасники фахових конкурсів «Учитель року», «Класний керівник року».

Переможцем шкільного етапу конкурсу «Учитель року» у цьому навчальному році стала Кисляк О.В., учитель географії, яка представляла нашу школу на міському (ІІ етапі) конкурсу «Учитель року».

В Ірпінській ЗОШ І – ІІІ ст. № 14 створені всі умови для підвищення фахової майстерності вчителів. В наявності перспективний план щодо підвищення кваліфікації педпрацівників терміном на 5 років. Коригування графіку проходження курсів підвищення кваліфікації вчителів проводиться щорічно. Педагоги, які пройшли курси підвищення кваліфікації, беруть участь у підготовці та проведенні засідань шкільних методичних комісій, де діляться з колегами набутими знаннями. Всі педагогічні працівники школи здійснюють викладання навчальних предметів згідно фаху.

В Ірпінській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 14 працює кваліфікований педагогічний колектив. Освітній процес у школі забезпечує 33 педагогічних працівники, серед яких є 1 – відмінник освіти, 3 – учителі-методисти, 5 старших учителів, 10 учителів вищої кваліфікаційної категорії, 6 мають першу категорію, 7 – другу, 5 – спеціалісти, 4 – молодші спеціалісти, 1 – студент.

У нашому закладі педагогами проводиться інноваційна  робота:

2018-2019 н. р.

  • Проект “Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ\СНІДу”
  • Міжнародний проект «Освіта для стійкого розвитку в дії»
  • Науково-педагогічний проект «Інтелект України»
  • Освітній проект «Кроки до порозуміння»

В школі функціонує методична рада в такому складі:

  • директор школи
  • заступники директора закладу освіти,
  • керівники методичних комісій,
  • досвідчені учителі,
  • бібліотекар школи.

У ЗОШ І-ІІІ ст. № 14 вибрано оптимальну структуру методичної роботи, виходячи із кадрового потенціалу. Координує дану роботу заступник директора з навчально-виховної роботи Цибенко А. П. Методична робота ґрунтується на діагностичній основі, глибокому вивченні та аналізі освітнього процесу.

Учителі школи працюють у тісній співдружності з педагогічними колективами  міста, беруть активну участь у роботі міських методоб’єднань, виступають з повідомленнями, діляться досвідом роботи.

Тісний зв’язок підтримує школа з ДНЗ «Первоцвіт», що забезпечує наступність навчання і виховання дітей. Проблема наступності ґрунтуєься на створенні умов для реалізації в педагогічному процесі дитячого садка та школи єдиної, динамічної, перспективної системи виховання та навчання для продовження вчителями того фізичного, психічного, соціального, мовленнєвого розвитку дитини, який забезпечує дошкілля.

У закладі є план роботи з обдарованими учнями, проведено діагностичне обстеження обдарованих дітей, здійснюється психолого-педагогічний супровід розвитку особистості з урахуванням вікових, інтелектуальних та індивідуальних особливостей. 

Наш заклад має сайт та свою сторінку в соціальній мережі Facebook. Інформація постійно оновлюється. Тут висвітлюються всі події шкільного життя.

Дуже приємно, що з кожним роком наша школа стає все кращою, а поруч з цим є досягнення і в наших учнів.

Навчальний рік

Золоті медалі

Срібні медалі

Свідоцтва особливого зразка

Похвальні листи «За високі досягнення у навчанні»

Похвальні грамоти «За досягнення у вивченні окремих предметів»

2014-2015

2

1

1

39

3

2015-2016

0

0

1

47

8

2016-2017

1

1

2

66

8

2017-2018

0

0

4

68

8

2018-2019

0

 

1

51

16

 

Обдаровані діти є постійними учасниками всіх позашкільних заходів та конкурсів і мають можливість демонструвати свої таланти.

Адміністрація школи забезпечує участь дітей у Всеукраїнських, обласних, міських та шкільних конкурсах і фестивалях. Щорічно школа має переможців, лауреатів та призерів.         

Слід зазначити, що аналіз участі учнів в олімпіадах, конкурсах, результативності їх виступу свідчить про необхідність продовження роботи зі здібними учнями, підвищення якості знань з базових предметів.

За індивідуальною формою в 2018 – 2019 н. р. в школі навчалося 5 учнів (1 Б – 1 учень, 7Б кл. – 1 учень, 9 кл. – 3 учні). Для навчання цих дітей складено індивідуальний робочий навчальний план.

Класні керівники постійно проводять профілактичні заходи щодо попередження травматизму учнів. Всі заходи фіксуються в класних журналах та журналах інструктажів з техніки безпеки.

Кожна травма розслідується, реєструється і оформлюється згідно вимог Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час освітнього процесу, невиробничого характеру.

З метою виявлення обдарованих дітей та розвитку їх творчих здібностей у школі організовано роботу гуртків за інтересами. Відповідно до графіка гуртки працюють в позаурочний час. Заняття проводяться регулярно у другій половині дня. гурток «Дизайн одягу» (керівник Пікуща О.О. – учитель трудового навчання) та ляльковий театр (керівник Дедю В.В. – учитель початкових класів).

Результати своєї діяльності гуртківці неодноразово представляли під час предметних декад та тижнів, брали участь у заходах, які проходили в школі та в місті. 

На базі нашої школи діють такі гуртки: «Чарівна ниточка» (від Гостомельского  ЦТДЮ, керівник Небатова С.С.), екологічний гурток (від ЦПО, керівник Дорошенко С.М.). Також у позаурочний час учителі фізичної культури проводять позакласну роботу зі старшокласниками, займаючись грою у волейбол, організовують змагання та конкурси між класами.

Традиційними стали свята Перший дзвоник, День учителя, День народження шкільної організації самоврядування «Сяйво» (17 жовтня), родинне свято «Будьмо знайомі» для учнів 1 класів (листопад), Андріївські вечорниці (13 грудня), до Дня Святого Миколая «Ой хто, хто Миколая любить», новорічні ранки, «День святого Валентина» (14 лютого), Міжнародний Жіночий день (8 Березня), День сміху (1 квітня), День Перемоги (9 травня), свято «Прощавай, Букварику» (1 класи), «Обдарованість року» (за підсумками навчання в кінці травня), Останній дзвоник, випускні вечори для 4, 9, 11 класів; участь у міських конкурсах «Міні-міс Ірпінь», «Обери майбутнє», «Молодь за здоровий спосіб життя» , КВК «Дружина юних пожежників» та ін.

Забезпечення участі батьків у життєдіяльності школи здійснюється педагогами школи за допомогою включення їх до різних видів взаємодії: свята, вікторини, екскурсії, виставки творчих робіт та ін.

З кожним роком все більшого розмаху набирає проектна виховна робота.

У 2018-2019 навчальному році поряд з традиційними проектами школи були проведені проекти ради лідерів учнівського самоврядування:

Сучасний громадянин України має бути добрим, чуйним, не байдужим до чужого горя. З метою формування саме цих якостей в школі проведено:

Сучасний громадянин України має бути добрим, чуйним, не байдужим до чужого горя. З метою формування саме цих якостей в школі дитяче самоврядування працювало за такими проектами:

 «Я – лідер», «Покоління NEXT», «Молодіжні субкультури», «Герої навколо нас», «Додайте свіжих кольорів життю», «Життя прекрасне»

Результат:

  • День вчителя;
  • співпраця між Ірпінською ЗОШ І – ІІІ ст. № 14 та в/ч 3018 Національної гвардії України.
  • Мітинг пам’яті з нагоди річниці загибелі Старова Олександра
  • акцію по збору пластикових кришок
  • благодійний ярмарок «Місія добра», зібрані кошти використані на лікування учня нашої школи.
  • Привітання учнів ЗОШ №15 до Дня Святого Миколая
  • Новорічне свято
  • Свято до Валентина у новому форматі
  • Свято Жінки у новому форматі
  • Зустріч учнів ЗОШ№13 з учнями нашої школи
  • Учнями 11 класу започатковано челендж «Замість кульок – кущ або дерево»
  • Мітинг-реквієм до Дня Перемоги

Активну участь беруть наші вчителі та учні у підготовці та проведенні різноманітних акцій. Традиційною в нашій школі стала участь у Всеукраїнській акції «Біг заради гармонії» (квітень), до Дня довкілля – акція «Туєва алея» (учні 1 класів кожного року висаджують тую) (квітень), «Врятуй пташину. Змайструй годівничку» (грудень-лютий), «Чисте довкілля – справа спільна» (збір вторсировини) (березень-квітень), двомісячники благоустрою (березень-травень), трудові десанти «Охорона пам’ятників» (жовтень, квітень), акція «День Землі» (квітень), акції «Милосердя» (протягом року), акція «Доброго ранку, Ветеране!» (привітання дітей війни) (травень)…

Учителі активно допомагають учням знаходити цікаве для себе, та розвивають у них творчі здібності  (конкурси, вікторини, зустрічі, вечори пам’яті, екскурсії та ін.)

Участь дітей у Всеукраїнських, обласних міських та шкільних конкурсах та фестивалях. Щорічно школа має переможців, лауреатів та призерів.

Хочеться відзначити учнів, які протягом 2018 – 2019 навчального року мали  високі показники в навчальній та позаурочній діяльності, а саме:

 

з/п

Прізвище та ім’я учня

Клас

Досягнення

Місце

1

Чечко Назар Валентинович

9

Призер міського етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін

ІІІ місце

(німецька мова)

2

Богданенко Станіслав Олександрович

10

Призер міського етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін

ІІ місце

(фізика)

3

Білецький Іван Ігорович

10

Призер міського етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін

ІІ місце (математика),

 

ІІІ місце (хімія)

4

Сеніч Ольга Віталіївна

8

Призер міського етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін

ІІ місце

(хімія)

5

Дяченко Вероніка Павлівна

10

Призер міського етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін.

 

 

Переможець ІІ (міського) етапу XІХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика 

 

ІІ місце (біологія),

ІІІ місце (екологія)

 

І місце

6

Яценко Олександра Вікторівна

11

Призер міського етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін

ІІІ місце

(екологія)

7

Ковтун Юлія Дмитрівна

8

Призер міського етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін

 

ІІІ місце

(обслуговуюча праця)

9

Гришкевич Дана Вікторівна

Призер ІІ етапу (міського) 

ІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка 

ІІІ місце

10

Ткачук Андрій Юрійович

Фіналіст обласного конкурсу «Калиновий  дзвін»

 

фіналіст

11

Чередюк Наталія Олександрівна

9

Призер обласного конкурсу «Новорічна композиція»

ІІІ місце

12

Макеєва Анна Андріївна

10

Лауреат обласного конкурсу «Неосяжна моя Україно»

 

Лауреат

13

Глущенко Олексій Андрійович

Призер міського спортивного конкурсу «Тато, мама, я – спортивна сім’я»

ІІ місце

14

Кавун Ірина Віталіївна

Призер Чемпіонату Світу з карате

І місце,

ІІІ місце

15

Бондар Максим Юрійович

 

Призер дитячого Чемпіонату України з карате

І місце,

ІІ місце

16

Ощепкова Мілана Олександрівна

Призер Чемпіонату Європи з карате

ІІ місце

17

Коваленко Максим Сергійович

Призер Чемпіонату Київської області з хортингу в розділі «форма»

Призер відкритого кубку Київської області з хортингу у розділі «двобій»

І місце,

 

 

 

ІІІ місце

 

18

Коваленко Денис Сергійович

Призер Чемпіонату Київської області з хортингу в розділі «форма»

ІІІ місце

19

Коваленко Микита Сергійович

Призер Чемпіонату Київської області з хортингу у розділі «двобій»

ІІІ місце

20

Прокопенко Дар’я Дмитрівна

Переможець  міського  конкурсу юних читців

 

І місце

21

Сахненко Лілія Володимирівна

11

Переможець міського конкурсу

юних читців

І місце

22

Баглей Поліна Володимирівна

Призер Міжнародного фестивалю зі спортивних бальних танців «Kyiv Open Cup 2019»

І місце

23

Омельченко Єва Євгенівна

Призер Міжнародного фестивалю зі спортивних бальних танців «Kyiv Open Cup 2019»

 

Призер Міжнародного танцювального союзу громадських організацій спортивнобального танцю України «МультіDance»     

І місце

 

 

 

ІІІ місце

24

Костенко Ангеліна Петрівна

Призер Міжнародного фестивалю зі спортивних бальних танців «Kyiv Open Cup 2019»

І місце

25

Омелянчук Анастасія Максимівна

Призер Міжнародного фестивалю зі спортивних бальних танців «Kyiv Open Cup 2019»

І місце

26

Березуцький Кирило Миколайович

Призер Міжнародного фестивалю зі спортивних бальних танців «Kyiv Open Cup 2019»

ІІ місце

27

Закутня Варвара Павлівна

Призер Міжнародного фестивалю зі спортивних бальних танців «Kyiv Open Cup 2019»

ІІ місце

28

Слюсар Валерія Ігорівна

Призер Міжнародного фестивалю зі спортивних бальних танців «Kyiv Open Cup 2019»

ІІ місце

29

Панчук Євгенія  Віталіївна

Призер Міжнародного фестивалю зі спортивних бальних танців «Kyiv Open Cup 2019»

ІІ місце

30

Сучок Софія Володимирівна

Призер Міжнародного фестивалю зі «Kyiv Open Cup 2019»

ІІІ місце

31

Єремейчук Еліна Ігорівна

9

Призер Міжнародного танцювального союзу громадських організацій спортивнобального танцю України «МультіDance»

І місце

32

Сучок Софія Володимирівна

Призер Міжнародного танцювального союзу громадських організацій спортивнобального танцю України «МультіDance»

ІІІ місце

33

Кулик Дар’я Олександрівна

Призер Всеукраїнських класифікаційних змагань «Перлини сезону»

ІІ місце

34

Туровська Дарина Анатоліївна

Призер відкритого Всеукраїнського класифікаційного турніру зі спортивнобального танцю «Крок до зірок»

І місце

35

Чорна Юлія Юріївна

Призер відкритого Всеукраїнського класифікаційного турніру зі спортивнобального танцю «Крок до зірок»

І місце

36

Іщук Олег Олександрович

8

Призер відкритого Всеукраїнського класифікаційного турніру зі спортивнобального танцю «Крок до зірок»

І місце

37

Александров Тимофій Павлович

Призер відкритого Всеукраїнського класифікаційного турніру зі спортивнобального танцю «Крок до зірок»

ІІ місце

38

Ахметова Вікторія

Сергіївна

Призер відкритого Всеукраїнського класифікаційного турніру зі спортивнобального танцю «Крок до зірок»

ІІ місце

39

Бондаренко Олександра Сергіївна

Призер відкритого Всеукраїнського класифікаційного турніру зі спортивнобального танцю «Крок до зірок»

ІІ місце

40

Куніцина Ангеліна Іванівна

Призер відкритого Всеукраїнського класифікаційного турніру зі спортивнобального танцю «Крок до зірок»

ІІ місце

41

Команда «Живчик»

капітан команди Розмариновська Анастасія Володимирівна

14 учнів

Призер Всеукраїнських дитячих спортивних ігор «Старти надій 2019»

ІІ місце

42

Команда «Спалах», командир Шарапов Артем Русланович

6 учнів

Призери міського конкурсу «Юних пожежників»

 

ІІ місце

43

Команда «Селяни», капітан команди Олексієнко Вікторія Юріївна

8 учнів

Призери міського спортивно-розважального конкурсу

«Ви – богині-чарівниці!»

 

ІІ місце

 

Важливим виховним завданням педколективу є виховання в учнів громадських почуттів, організованості, самостійності. Одним із засобів формування цих вмінь є організація учнівського самоврядування.

У школі діяльність органів учнівського самоврядування реалізовується через діяльність шкільної учнівської організації „Сяйво”, яка має свою структуру, закони, гімн,  вироблені напрямки роботи.

Структурно самоврядування представлене як на рівні школи, так і на рівні класних колективів ( 2-11 класи).

Напрацьований певний досвід. Керівним і організуючим центром «Сяйва» є Велика Рада, яку очолює голова Олійниченко Ксенія (9 клас), а починаючи з 2 класу, до складу Ради входять активи класних учнівських самоврядувань. До Ради входять представники усіх класів, через них і здійснюється зв’язок з усіма учнями. На початку навчального року на своєму засіданні члени Ради планують роботу на рік, визначають віхи в своїй діяльності. Робочі засідання проходять два рази в місяць. На них учні обговорюють зроблене, планують свої справи, здійснюють рейди з різних питань, обговорюють питання навчання і поведінки учнів, готують свята, змагання.

У закладі освіти проводиться профілактична робота щодо попередження правопорушень серед дітей девіантної поведінки, вживаються заходи щодо зменшення випадків, які приводять до порушень учнями Статуту, правил внутрішнього розпорядку. За останні три роки випадків скоєння правопорушень школярами Ірпінської ЗОШ І-ІІІ ст. № 14 під час освітнього процесу не було. Проте було 2 учениці, які скоїли протиправні дії і їх було взято на поруки колективом школи.

На постійному контролі у дирекції школи перебуває питання стану відвідування учнями навчальних занять.

Класні керівники у класних журналах щодня заповнюють сторінку обліку відвідування учнями уроків, підбиваючи підсумки відвідування школи кожного семестру. За результатами попереднього семестру відсоток пропущених уроків школярами без поважних причин становить 3,6 %.

 

Категорії

2015-2016

2016-2017

2017-2018

2018 – 2019

Діти-сироти

2

2

2

2

Діти, позбавлені батьків. піклування

6

8

8

7

Діти-інваліди

14

14

14

10

Діти з багатодітних родин

26

32

37

55

Діти з неблагонадійних родин

Учні, схильні до правопорушень

3

1

1

3

Значну роль у навчанні та вихованні учнів відіграє робота шкільної бібліотеки. 

Бібліотекарями у навчальному закладі працюють Березуцька В. М. та Мартиненко М.С. Бібліотечний фонд систематизовано, операції щодо обліку книг ведуться відповідно до вимог, оформлено картотеку підручників. Бібліотекарі ведуть щоденник роботи шкільної бібліотеки, облік загублених книг та ряд книг, які забезпечують належний облік книговидачі, подарованої літератури. Поповнення бібліотечного фонду, в основному, відбувається із рознарядок управління освіти. Поряд з цим бібліотекарі організовують акцію «Подаруй школі книгу». Шкільними бібліотекарями оформлено тематичні полиці-виставки, тематичні папки, добірки матеріалів до знаменних дат, щомісячно проводиться акція «Підручнику – нове життя». Масова робота з читачами проводиться через бесіди, огляди книжкових виставок, бібліотечні заняття.

В 2018-2019 навчальному році за рахунок благодійних коштів було отримано 15 примірників  художньої літератури.  

У закладі освіти оформлено передплату на 8 фахових періодичних видань педагогічного спрямування.

Було організовано зустрічі читачів з письменниками Приірпіння Симоненком В.Д., Рожновським С.М. та Кузнєцовим В.М.

Бібліотекарі працюють над темою: «Виховання інтересу до читання».

Читачами шкільної  бібліотеки є 410 учнів і 29 вчителів. 

Забезпеченість підручниками:

Навчальний рік

1-9 класи

10-11 класи

2013-2014

98%,

95 %

2014-2015

94%

81%

2015-2016

75%

81%

2016-2017

85%

78%

2017-2018

95%

65%

2018-2019

96%

87%

Актуальність психологічного супроводу навчально-виховного процесу зумовлена новими соціальними вимогами та відповідними стратегічними змінами розвитку освіти в Україні.

Практичний психолог і соціальний педагог є головними ланками системи соціального і психологічного забезпечення на рівні навчального закладу і долучені до вирішення основних завдань цієї системи. Відповідно до вимог ”Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи середньої освіти”, затвердженого Міністерством освіти і науки України від 19.10.2001р. № 691 в навчальному закладі створено всі належні умови  роботи практичного психолога та соціального педагога (виділено окремий кабінет, облаштовано робоче місце комп’ютерною технікою, технічними засобами , необхідними меблями та інвентарем).

В Ірпінській ЗОШ І – ІІІ ст. № 14 психологічний супровід навчально-виховного процесу здійснювала практичний психолог школи Сокор Н. М., також вона працює як соціальний педагог ( по 0,5 ставки). Зараз Наталія Миколаївна перебуває у відпустці по догляду за дитиною, тому на даний час психолог у школі відсутній, а обов’язки соціального педагога виконує Смик Т.А., педагог-організатор.

Важливим аспектом роботи школи є соціальний захист учнів. Смик Т.А. разом з класними керівниками та заступником директора з виховної роботи уточнює банк даних дітей різних соціально незахищених категорій. В Ірпінській ЗОШ І – ІІІ ст.. № 14 наявні соціальні паспорти класів і школи. Оформляються списки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-напівсиріт, дітей-інвалідів, дітей із багатодітних та неблагонадійних сімей, дітей, які схильні до девіантної поведінки. Це дає можливість визначати найбільш соціально вразливі категорії дітей, організовувати та проводити з ними відповідну роботу, контролювати навчання, відвідування школи, умови проживання в сім’ях таких учнів, тримати в полі зору кожну дитину, яка потребує посиленої уваги з боку педагогів.

Медичне обслуговування учнів та працівників школи здійснює медична сестра Доценко С.В. Для попередження та виявлення захворювань протягом навчального року проводиться медичне обстеження учнів спеціалістами. На основі цих даних заповнюються медичні картки дітей. Результати профілактичних оглядів учнів доводяться до відома батьків та класних керівників. На основі даних формуються списки учнів щодо віднесення їх до основної, підготовчої та спеціальної медичних груп. В школі наявний обладнаний медичний кабінет.

Будівля школи та приміщення закладу, забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем (пожежними щитами та стендами, пожежними відрами, ящиками з піском тощо), пожежним знаряддям (пожежними ломами, баграми, сокирами). У школі розміщені плани евакуації у разі небезпеки чи аварії. Двічі на рік, проводяться тренування евакуації під час проведення Дня цивільного захисту.

Згідно санітарних, пожежних норм і правил, школою отримані Паспорти готовності школи до нового навчального року, акт опору ізоляції та освітлювальної проводки, видані комісією акти прийому кабінетів хімії, фізики, біології, кабінету інформаційно-комунікаційних технологій, спортзалу, спортмайданчика.

Робота з охорони праці, безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, профілактики травматизму дітей у побуті та під час освітнього процесу визначається в діяльності педагогічного колективу як одне з пріоритетних завдань і проводиться відповідно до Законів України «Про охорону праці», «Про дорожній рух», «Про пожежну безпеку» та інших численних нормативних актів, які регламентують роботу школи з цих питань. Стан цієї роботи знаходиться під постійним контролем адміністрації школи. Наказом по школі призначається відповідальний за організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладі, сплановані відповідні заходи.

На початок навчального року, напередодні канікул і святкових днів проводяться інструктажі з безпеки життєдіяльності серед учнів, відпрацьована програма вступного інструктажу. Регулярно мають місце цільові інструктажі з учнями перед екскурсіями, походами, спортивними змаганнями.

У нас ще є багато невирішених питань:

– добудова шкільних приміщень закладу освіти, щоб уникнути навчання учнів у другу зміну;

– капітальний ремонт системи водопостачання, каналізації, санвузлів, кабінетів хімії та інформаційно-комунікаційних технологій…;

– проведення плідної роботи по підготовці учнів до участі в відбіркових турах предметних олімпіад, недостатньо призерів міського та обласного рівня;

– активізація форм роботи предметних гуртків з метою зацікавленості учнів до предметів;

– проведення більш активної науково-дослідницької роботи;

– всім учителям-предметникам активізувати роботу з дітьми, які мають високий рівень знань з метою розвитку їх інтелектуальних можливостей;

– поновлення матеріально-технічної бази навчальних кабінетів…

У школі наявний один кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій. Цього вже не вистачає для ефективного проведення занять, тому є потреба у придбанні комп’ютерного оснащення для ще одного кабінету (12 комп’ютерів).

Також потребують оснащення кабінети хімії, фізики та біології.

У нас ще є багато невирішених питань, але школа працює, учні навчаються, а педагоги намагаються надати їм якомога кращі знання. Батьки теж переймаються долею своїх дітей та шкільними проблемами. Тож сьогодні я хочу висловити велику подяку батькам, педагогічному колективу, молодшому обслуговуючому персоналу та нашим харчувальникам за тісну і злагоджену співпрацю.

Я відчуваю велику відповідальність за результати своєї роботи. Дякую Вам, батьки, за взаєморозуміння та підтримку, за допомогу нашому закладу як моральну так і матеріальну. Разом ми обов’язково досягнемо успіхів.

Бажаю Вам гарного літнього відпочинку, міцного здоров’я та миру й злагоди в кожній родині.

Дякую за увагу!

 

 

 

 

Мова, якою відбувається освітній процес – українська.

В закладі вивчають англійську та німецьку мови.

Посилання на сторінку “СТОП БУЛІНГ”

 

Про булінг у шкільному середовищі та протидію булінгу в школі

 

Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.

 

Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Перші публікації в Україні з’явилися 2005 р.

 

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

 

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

 

Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

  • систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);

  • задирство;

  • фізичні і психічні приниження;

  • різного виду знущання;

  • бойкот та ігнорування;

  • псування особистих речей та ін.

 

 

Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній “винахід” — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.

 

Дослідники пропонують таку найзагальнішу класифікацію всіх видів булінгу:

  • 1-ша група — прояви, пов’язані переважно з активними формами приниження;

  • 2-га група — прояви, пов’язані зі свідомою ізоляцією, обструкцією скривджених.

 

Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

  • переслідувач (булі);

  • жертва;

  • спостерігач.

 

У сучасній науці існує декілька підходів до вивчення булінгу. Одні дослідники зосереджують увагу на пошуку й визначенні особистісних рис, характерних для особи булі та його жертви. Інші намагаються розглядати булінг як соціально-психологічний процес.

 

Ось як визначає типові риси учнів, схильних ставати булі, норвезький психолог Д. Ольвеус:

  • вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;

  • вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);

  • вони не виявляють співчуття до своїх жертв;

  • якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

 

Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:

  • вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;

  • вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасній мають низьку самоповагу;

  • вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;

  • вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;

  • якщо це хлопчики, вони можуть бути фізичнослабшими за своїх ровесників.

 

Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу. У той самий час, на думку окремих дослідників, відтворити типовий портрет агресора та жертви неможливо.

 

Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.

 

Говорячи про спостерігачів (ким би вони не були), учені відзначають такі їх типові характерні риси, як відчуття провини і відчуття власного безсилля.

 

Практично в усіх країнах булінг більш поширений серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, і його жертвами також частіше стають хлопчики. Це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин.

 

Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що якщо хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (стусани, поштовхи тощо), то дівчатка більш охоче користуються такими формами тиску, як поширення пліток, виключення з кола спілкування. А втім, ця різниця відносна і схоже, що вона зменшується.

 

Шкільний булінг — явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків і однокласників), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись учителі, соціальні педагоги, шкільні психологи.

 

 

Протидія булінгу (короткий опис, приклади)

 

Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці — це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців і педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву — булінґ.

Прикметною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.

 

Найчастіше булінґ відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією школи, кривдники можуть перестріти її на шляху до дому. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.

 

 За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і глузувань: 10% – регулярно (раз на тиждень і частіше); 55% – частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26% – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.

Жертви й ініціатори булінгу

 

Практично в кожному класі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінґу.

 

Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім’ях.

 

Зазвичай об’єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність.

 

Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:

  • фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення опорно- рухового апарату, фізично слабкі;

  • особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні;

  • особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту;

  • недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;

  • страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається навколишніми як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію;

  • відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);

  • деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);

  • знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні;

  • високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;

  • слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах).

 

За даними U-Report, 49% підтвердили, що вони піддавалися булінґу, а саме через: зовнішність, стать, орієнтацію, етнічну належність.

 Форми та види булінґу

 

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінґу є:

  • словесні образи, глузування, обзивання, погрози;

  • образливі жести або дії, наприклад, плювки;

  • залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;

  • ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;

  • вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.

  • фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);

  • приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

 

Види булінґу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

 

70 % знущань відбуваються словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим і непокараним, однак образи безслідно не зникають для «об’єкта» приниження.

 

Фізичне насильство найбільш помітне, однак становить менше третини випадків булінґу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).

 

Найскладніше зовні помітити соціальне знущання — систематичне приниження почуття гідності потерпілого через ігнорування, ізоляцію, уникання, виключення.

 

Нині набирає обертів кібербулінґ. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях чи вбиральнях.

Наслідки шкільного насилля

 

Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

  • неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
  • негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у школі;
  • неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
  • девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Що можуть зробити батьки

 

Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу.

 

Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

  • Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).

  • Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

  • Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

  • Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

  • Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

  • Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

 

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

 

Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

 

Нормативно-правова база

Перелік всіх важливих документів для реалізації кадрової політики та роботи управління освіти і науки Ірпінської міської ради

Педагогам

Учням та батькам

Урок

1 зміна

Урок

2 зміна

Початок уроку

Кінець уроку

Перерва

Ранкова зустріч

08.15

08.25

5 хв.

1

 

08.30

09.15

10 хв.

2

 

09.25

10.10

20 хв.

3

 

10.30

11.15

20 хв.

4

1

11.35

12.20

10 хв.

5

2

12.30

13.15

20 хв.

6

3

13.35

14.20

20 хв.

7

4

14.40

15.25

10 хв.

8

5

15.35

16.20

10 хв.

 

6

16.30

17.15

 

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту», 2019-2020 навчальний рік розпочинається у День знань – 02 вересня 2019 року і закінчується не пізніше 01 липня 2020 року.

I семестр

02.09.2019 – 29.12.2019

II семестр

13.01.2020 – 29.05.2020

Канікули:

Осінні

          07.10.2019 –  11.10.2019         

 

18.11.2019 – 22.11.2019

Зимові:

30.12.2019 – 10.01.2020

Весняні

 24.02.2020 – 28.02.2020

 

  13.04.2020  — 17.04.2020

 

Останній дзвоник:

29 травня 2020 року

 

Відповідно до рішення педагогічної ради (протокол від 30.08.2019) навчальна практика та навчальні екскурсії будуть проведено протягом навчального року.

До уваги батьків майбутніх першокласників Ірпінської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів N14! Прийом заяв до 1 класу на 2020-2021 навчальний рік переноситься до закінчення карантинних заходів. Дякуємо за розуміння!

До уваги батьків майбутніх першокласників 2020-2021 навчального року!
Ірпінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів N 14  з 25 травня до 25 червня 2020 року розпочинає прийом документів для зарахування дітей до 1 класу загальної середньої освіти.
Для забезпечення виконання санітарно-гігієнічних вимог в умовах карантину прийом документів проводитиметься з понеділка по п’ятницю за попереднім записом батьків у телефонному режимі щодо можливого часу відвідування закладу освіти за номером
098 905 55 43. +38 (04597) 99550
Перелік необхідних документів для зарахування дитини до 1 класу:
1) копія свідоцтва про народження дитини; 
2) заява одного з батьків та його паспорт; 
3) документ, що засвідчує місце проживання родини дитини; 
4) оригінал медичної довідки за Формою 086-1/0,2/0 (з двома печатками й підписом лікаря);
5) копія медичної довідки за Формою 063.

Фотогалерея

Новини

31.03.2020! Оголошення про перенесення прийому заяв до 1 класу!​

До уваги батьків майбутніх першокласників Ірпінської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів N14! Прийом заяв до 1 класу на 2020-2021 навчальний рік переноситься до закінчення карантинних заходів. Дякуємо за розуміння!

Контакти

Адреса: смт Гостомель, вул. Проскурівська, 15, 08291
E-mail: school14_irpin@ukr.net
Тел.: (04597) 99-550